В Україні достовірно не відомо скільки опіоїдних анальгетиків отримують пацієнти за рецептами в аптеках. Усе через недосконалу систему збору даних та звітування. Водночас, розуміючи скільки опіоїдних анальгетиків відпустили за рецептами та скільки використали в лікарнях, можна зрозуміти скільки важкохворих українців було знеболено, скільком було покращено якість життя, збережено гідність, а скільки відчували нестерпний біль. На жаль, останніх в Україні понад 80% — це результати дослідження.
Якість даних — наріжний камінь у фіксації обсягів використаних опіоїдних анальгетиків. У попередньому дослідженні 2011-2016 років, ми зіткнулись із суперечливими один одному масивами даних. Цього разу якість отриманої інформації виявилася не набагато кращою. Наявна система збору даних не дає можливості зібрати повноцінну та достовірну інформацію.
Навіть заручившись підтримкою Держлікслужби — безпосереднього надавача ліцензій на роботу з наркотичними речовинами — необхідні дані надали лише 48% аптек, а саме 227 місць реалізації (з-поміж 471). Це можна пояснити тим, що у своєму офіційному звітуванні аптеки фіксують сукупну реалізацію, не виділяючи окремо рецептурний відпуск. Тому відповідь на наш запит потребувала виділення додаткового часу та залучення працівника для збору і обробки запитуваної інформації.
Ми сфокусувалися на наркотичних лікарських засобах, які містять кодеїн, морфін, тримеперидин (промедол), трамадол, фентаніл, бупренорфін, метадон та встановили тенденції їхнього споживання. Наприклад, для світового стандарту знеболення[1] — морфіну — характерна позитивна динаміка.
Зібравши лікарняно-аптечні дані виявили, що споживання морфіну у 6-9 разів менше потреби, розрахованої за рекомендованою ВООЗ/МККН методикою[2].
Отже, переважна більшість українців, які страждають від хронічного болю, не отримують потрібного знеболення. Під час нашого дослідження, шукаючи способи покращення доступності опіоїдних анальгетиків, ми визначили перспективним включення цих лікарських засобів до програми «Доступні ліки». У випадку 20% задоволення потреби в морфіні фінансове навантаження на держбюджет становило б 3,9% виділених на програму «Доступні ліки» коштів у 2020 році. Щоправда, не витрачених залишкових фінансів також вистачило б на покриття 32,2% від потреби.
Забезпечення знеболенням важкохворих пацієнтів, які страждають від хронічного болю і потребують паліативної допомоги, є одним із постулатів медичної реформи[3]. На жаль його реалізація незадовільна. Темпи збільшення рецептурного відпуску морфіну повільні. Забезпеченість не перевищує 20%.
Понад 320 тисяч українців потребують паліативної допомоги[4]. Щонайменше 68 тисяч із них відчувають хронічний біль[5]. Це співставно населенню міст Ніжина, Ковеля чи Костянтинівки. Більшість хворих залишають цей світ страждаючи, бо відчувають нестерпний біль, який не тамують звичайні анальгетики.
Ще 60 років тому світова спільнота домовилася використовувати препарати, що містять наркотичні речовини — опіоїдні анальгетики з метою забезпечення адекватним знеболенням важкохворих пацієнтів.
Безперечно, на нормативному рівні 2010-ті роки принесли Україні спрощення правил обігу наркотичних речовин в медичних цілях. Однак, попри бюрократичну лібералізацію, відсутня система збору інформації, яка б дала відповідь на питання чи стало доступнішим для українців якісне знеболення з використанням опіоїдних анальгетиків.
Цей звіт — черговий результат багаторічних досліджень Інституту аналітики та адвокації теми паліативної допомоги. Йому передує аналіз споживання опіоїдних анальгетиків 2011-2016 років[6]. Найважливішим відкриттям тої роботи було розуміння, що лібералізація законодавства не призвела до належного рівня забезпечення знеболенням. Якісні дослідження правозахисних організацій також констатують — українці страждають від болю.[7]
Також зафіксували збільшення рецептурного відпуску морфіну аптеками, що сповнювало нас надією кращих результатів дослідження 2016-2019 років.
Наступні розділи містять інформацію про:
- особливості звітування закладів охорони здоров’я щодо використання наркотичних препаратів;
- обсяги лікарняного використання опіоїдних анальгетиків;
- тенденції рецептурного відпуску аптеками опіоїдних анальгетиків;
- задоволення потреби пацієнтів у морфіні;
- аналіз цін на морфін та фентаніловий пластир заради вивчення можливості включення опіоїдних анальгетиків у програму «Доступні ліки».
Звіт містить унікальну інформацію: звернувшись із запитами до всіх аптек, які працюють з контрольованими лікарськими засобами, отримали відповідь майже від половини з них. До прикладу, попереднє дослідження зібрало ⅓ даних аптечного відпуску.
Мета звіту — зібрати дані споживання опіоїдних анальгетиків для розробки змін у нормативно-правових документах, що регламентують обіг наркотичних речовин у медичних цілях. Сподіваємося, документ допоможе в подоланні бар’єрів до належного забезпечення українців опіоїдними анальгетиками. Що ж до сформованих пропозицій, то вони лежать у сфері відповідальності Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, Держлікслужби. Водночас їх також можна сприймати «дорожньою картою» чи «об’єднавчою платформою» для всіх громадських активістів, які діють в інтересах українських пацієнтів.
Дослідження проведено © ГО «Інститут аналітики та адвокації», 2021 Споживання ОА в Україні 2016 — 2019
[1] Cancer Pain Relief: With a Guide to Opioid Availability, World Health Organization. — Geneva, 1996.
[2] Guide on Estimating Requirements for Substances under International Control. Developed by the International Narcotics Control Board and the World Health Organization for use by Competent National Authorities. — New York: United Nations, 2012. — 43 p.
[3] Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text
[4] Оцінка паліативної потреби ГО «Український центр суспільних даних» на основі даних 2018 року https://socialdata.org.ua/palliative/
[5] Кількість осіб, які потребують морфіну на основі даних смертності, згідно з методикою ВООЗ/МККН. Guide on Estimating Requirements for Substances under International Control. Developed by the International Narcotics Control Board and the World Health Organization for use by Competent National Authorities. — New York: United Nations, 2012. — 43 p.
[6] Результати дослідження 2011-2016 років зафіксовані у звіті «Споживання опіоїдних анальгетиків в Україні. 2011 — 2016 роки», https://iaa.org.ua/library/spozhyvannia-opioidnykh-analhetykiv-v-ukraini-2011-2016-roky/
[7] Доповідь правозахисних організацій «Неконтрольований біль – 2016: що змінилось?», https://issuu.com/irf_ua/docs/nekontrolyovanyj_bil_2016
Матеріал підготовлено ВБФ «Соборність» в рамках реалізації проєкту «Становлення та спадщина розвитку паліативної допомоги в Україні» за фінансової підтримки МФ «Відродження»